У Полтаві відбулась творча презентація Оксани Дорошенко
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
16 березня у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського відбулася творча презентація Оксани Дорошенко – наукової співробітниці Історико-культурного заповідника «Більськ» та засновниці бренду «Котелевський коржик».
Під час виступу Оксана Дорошенко продемонструвала загальну презентацію про Більське городище – розповідала про давню історію, археологію, природу рідного краю. Значна увага була приділена демонстрації окремих найбільш виразних артефактів з Більського городища, зокрема, це бронзовий казан, акінак з бутероллю, сагайдачний набір, чорнолискована ліпна корчага з врізним орнаментом, золотий перстень-печатка, античні амфори, столовий ліпний посуд місцевого виробництва, намисто, кістяні псалії тощо.
Також майстриня ознайомила присутніх з автентичними традиціями Котелевщини – виготовленням панянок і авторським проєктом «Котелевський коржик».
Більське городище – найбільша у Європі укріплена фортеця доби раннього залізного віку, яка функціонувала майже упродовж п’яти століть (кінець VІІІ – ІІІ ст. до н. е.) і ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот. Пам’ятка розташована на височині в межиріччі р. Ворскла та р. Суха Грунь переважно в межах Полтавської області, північна частина знаходиться в Охтирському районі Сумської області. До складу грандіозного поселення входять Західне укріплення, Східне укріплення, Куземинське укріплення. Вони об’єднані в єдину систему валом Великого Більського укріплення.
Городище було побудоване на перетині давніх важливих шляхів. Воно займало високе плато між річками Ворскла та Суха Грунь. За останніми підрахунками площа пам’ятки становила понад 5000 га, а протяжність складних фортифікаційних споруд – майже 37 км. Потужні оборонні укріплення складалися з валу і рову (земляні насипи висотою сягали 8 м) та дерев’яної стіни, розміщеної на вершині валу. Відстань між найбільш крайніми північною та південною точками по прямій лінії – 11 600 м, між східною та західною – 5 900 м.
В археологічних нашаруваннях Більського городища виявлено численні рештки житлових, господарських та культових споруд різних типів. Житла були у вигляді землянок, а частіше – наземних споруд каркасної конструкції із обмазаними глиною стінами. Також були дерев’яні житла. Знайдено багато ям для зберігання зерна, ями-льохи, клуні, стодоли для просушування снопів, майстерні та інші споруди. Місцеве населення займалося переважно хліборобством, скотарством, садівництвом, мисливством, були розвинені різні промисли, ремесла, зокрема, металообробні.
Бувши самостійною поселенською структурою, яка займала вигідне географічне положення, Більське городище відігравало важливу роль в житті як лісостепових племен землеробів, так і степового кочового населення. Особливе місце в розвитку міста Гелон належало грецьким колоніям Північного Причорномор’я, торгові відносини з якими протрималися упродовж трьох з половиною століть.
Науковці розглядають Більське городище як велике протодержавне формування – городище-гігант у глибині Лісостепу Скіфії, яке існувало упродовж всього скіфського періоду.
Смачно й цікаво розповіла гостям презентації Оксана Дорошенко про «Панянки» – це особливий вид різдвяної випічки, здавна відомий на Котелевщині та у деяких суміжних регіонах. Вони є загальною назвою обрядового печива у вигляді дівчаток, коників, півників та пташечок. Традиційно «панянки» готують із пісного солодкого тіста у період різдвяного посту, фарбують у рожевий колір та розписують тоненькими узорами, які наносять різнокольоровою глазур’ю з паперового ріжечка. Вони є невід’ємною частиною обрядів на зимові святки.
Саме цей звичай надихнув її у 2016 році на створення авторського проєкту «Котелевський коржик», де традиційність поєднується із власним художнім баченням. На сьогодні «Котелевський коржик» знаний далеко за межами України, зокрема, був представлений майже у 30 країнах світу.
Марія Бойко
Фото: Оксана Дорошенко
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
